Щоб малюк заговорив
Дитина досить часто в період від одного до трьох років, яка вже може говорити, продовжує мовчати. Як же уникнкти таких проблем? Як розвивати мовлення дитини з раннього віку? Яка роль дорослого у формуванні фонематичного сприймання малюка?
Ранній вік (1-3 роки) - важливий етап фізичного та психічного розвитку дошкільника. У цей період відбуваються якісні зміни у розвитку функцій кори великих півкуль мозку, збільшується працездатність нервової системи, формується здатність до наслідування, ходьба, активно розвивається мовлення. Зростає стійкість уваги, збільшуєтьсяобсяг пам'яті, засвоюються сенсорні еталони (колір, форма, величина), удосконалюється наочно-дійове мислення, розвивається емоційната вольова сфери.
Умови повноцінного становлення мовленнєвої діяльності дитини:
- Зрілість структур головного мозку;
- Достатній рівень сформованості психічних функцій;
- Правильна, чітка та координована робота голосового, дихального та артикуляційного апаратів;
- Формування потреби у спілкуванні;
- Відповідне віковим та індивідуальним особливостям предметно-розвивальне середовище.
Налагодження емоційного контакту з дорослим
Діти раннього віку активні, рухливі та допитливі. Набуття ними певних знань, умінь і навичок відбувається під час наслідування дорослих і є ефективним лише за умов емоційного підйому. Щоб отримані навики та набуті знання закріплювались, дитина має постійно їх використовувати у найрізноманітніших ситуаціях. Малюки і самі люблять повторювати дію чи слово та знову,адже почуваються впевненіше у знайомих ситуаціях, граючи в одні й ті ж ігри. Тому дорослий має пропонувати дітям однакові та подібні ігрові ситуації впродовж певного періоду. Увага найменших дітей мимовільна та короткочасна, а тому слід чітко контролювати їхню перевтому та втрату інтересу до якоїсь діяльності. Щоб малюки розвивались швидше та почувалися впевненіше, варто частіше їх хвалити. Позитивна оцінка їхніх досягнень вкрай потрібна.
Важливе значення має співпраця дорослого з малюком, що виявляється в емоційному контакті між дорослим та дитиною, цікавому ігровому сюжеті, зрозумілому та близькому досвіду малюка, ячкравій наочності і. звичайно, в іграх та вправах, пісеньках, віршах, загадках, закличках та забавлянках, тісно пов'язаних з тією чи іншою практичною ситуацією.
Формування мовленнєвого наслідування
Наслідування є одним з основних способів засвоєння дитиною суспільного досвіду, побутових та ігрових навичок, мовлення, тому так важливо, щоб малюк чув правильне, виразне, чітке мовлення дорослих.
Формування правильної звуковимови
Один з провідних напрямків мовленнєвого розвитку. Для дво-трирічних дітей є закономірною певна недосконалість звуковимови пом'якшення приголосних, нечітка вимова слів з пропуском певних звуків. У деяких малювів, як індивідуальна особливість, може бути слабкий тихий голос, невиразна вимова слів, навіть простих у звуковому плані. Ці порушення мають не патологічний, а фізіологічний характер, зумовлений недостатньою зрілістю мовно-слухового аналізаторів.
З метою формування у дитини мовленнєвого наслідування доцільно використовувати віршовані мініатюри, насичені складними для малюка звукокомплексами. Слухання віршів можна супроводжувати виконанням простих, зрозумілих та доступних дитині рухів. На початкових етапах не вимагайте від малюка активної участі. Він сам виявить бажання "почитати" книжку (дістане з полиці і принесе вам), а вже потім буде намагатися самостійно повторити звук чи слово або виконати вправу.
Малюкам буває важко поєднувати рух зі словом, варто, щоб дитина спочатку запам'ятала текст, потім можна додавати звуконаслідування, а вже згодом підключати рухи. Спочатку дорослий баготарозово повторює текст, одночасно показуючи відповідні рухи, а дитина спостерігає та запам'ятовує. Коли дитина вже добре знає вірш, доцільно пропонувати їй промовляти окремі слова (кілька слів чи фрази).
Продовжувати роботу з розвитку мовленнєвого наслідування варто спонукаючи малюка повторювати певні слова - спочатку "полегшені", потім дво-трискладові. Корисно на цьому етапі буде завершування дитиною віршів та римованих загадок зі звуконаслідуванням, а також вибір правильного варіанту відповіді серед запропонованих.
Спочатку малюки у паузах, які робить дорослий при читанні вірша, промовляють звуконаслідування, згодом - слова і фрази. Вибір правильного варіанта відповіді відбувається у процесі постановки ряду запитань як от: "Хто це? Котик? Ведмедик? Зайчик?" Варіанти мають бути як іменники, так і дієслова. Наприклад: "Ведмедик що робить? Сидить? Спить? Танцює?" Через деякий час варто пропонувати дитині повторювати короткі фрази з 2-3 слів. Наприклад: "Де мама?", "Там м'яч", "Ось ложка". Поступово кількість слів у реченні слід збільшувати. У процесі мовленнєвого наслідування дитина вчиться і правильно узгоджувати слова в реченні ("Ось лялька", "Дай ляльку" тощо).
Корисно поєднувати віршовані тексти з мелодією, ритмічними, повторюваними рухами, адже вони допомагають малюку краще сприйняти, зрозуміти та запам'ятати текст. Усе це є ефективним стимулятором розвитку активного мовлення малюка.
Пам'ятайте:
- Якщо дитині вже 2,5-3 роки, а вона ще не говорить чи промовляє лише окремі слова;
- Якщо малюк погано чує чи недостатньо розуміє звернене мовлення
ПОТРІБНО ОБОВ'ЯЗКОВО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛОГОПЕДА
Кiлькiсть переглядiв: 344
Догори